Цей розділ створено, щоб дати відповіді на запитання, які ми отримуємо найчастіше. Якщо Ви не знайшли відповіді на своє запитання, будь ласка, зверніться до наших фінансових консультантів за телефоном +38 (044) 390 4 390

1. Чи є вкладення коштів в ІСІ зваженою альтернативою банківським депозитам?
2. Що таке Інститути спільного інвестування?
3. Що засвідчують цінні папери інвестиційних фондів?
4. Що таке компанія з управління активами, і які її функції?
5. Хто здійснює контроль за діяльністю КУА?
6. Куди вкладаються гроші інвесторів?
7. Які механізми застосовуються, щоб захистити кошти учасників інвестиційних фондів?
8. Які витрати здійснюються за рахунок учасників інвестиційного фонду?
9. Яке оподаткування існує у сфері спільного інвестування?
10. Як стати учасником інвестиційного фонду?
11. В які активи КУА вкладає кошти фонду?
12. Чи гарантує КУА дохідність вкладень?
13. Яку комісію треба сплатити за вхід/вихід з фонду? ( Фонд «Прем’єр Фонд Дохід та Зростання».)

1. Чи є вкладення коштів в ІСІ зваженою альтернативою банківським депозитам?

Якщо у людини з'явилися вільні кошти, яких вона в даний час не потребує, то її можна назвати потенційним інвестором, а її вільні гроші - капіталом. Але щоб стати повноцінним інвестором, цій особі потрібно свій капітал кудись вкласти (інвестувати).

Розвиток фінансових ринків настільки розширив інструменти і способи вкладення грошей, що пересічним громадянам часом стає важко розібратись у всьому різноманітті інвестиційних альтернатив. Проте основними напрямами інвестування можуть стати:

• Вкладення грошей у банк;
• Самостійне інвестування на ринку цінних паперів;
• Створення власного бізнесу;
• Придбання вже існуючого бізнесу або його частини;
• Вкладення грошей до інституту спільного інвестування (ІСІ).

Найпростіше, що може зробити інвестор, це вкласти гроші в банк. В цьому випадку все очевидно. Інвестор відкриває рахунок, на який перераховує свої кошти. Далі на його внесок нараховуються відсотки. Податок від отриманого в банку доходу не стягується. Що стосується ризиків, то вони мінімальні, особливо якщо диверсифікувати свої вкладення. Оскільки ризик вкладень в банк невисокий, то і прибутковість теж великою не буде: приблизно 9-10% річних у валюті,18-20% у гривні. Таким чином, при існуючих темпах інфляції банківський внесок дозволить захистити вкладення від інфляції.

У пошуках більш високого доходу можна спробувати і самому інвестувати кошти, визначаючись з найпривабливішими фінансовими ринками. Це можуть бути валютні ринки або ринки цінних паперів. Від такого інвестора вимагатимуться високі спеціальні навички і знання, якими, найчастіше, пересічні інвестори не володіють. Проте самостійне управління має низку переваг, основна з яких полягає у власному контролі над ризиками, ліквідністю вкладень, а також у можливості вивільняти на термінові потреби частину інвестованих коштів практично у будь-який момент. З банку, наприклад, зняти гроші з термінового внеску без втрат у нарахованому доході неможливо.

Прибутковість самостійного управління, як і рівень ризику, залежать більшою мірою від рівня кваліфікації самого інвестора. Проте найбільшу прибутковість за оптимального рівня ризику можна досягти саме при самостійному управлінні. Таким чином інвестор може оперативно ухвалювати рішення щодо складу і структури портфеля, а також строків вкладення грошей.. Однак, йому доведеться нести досить великі витрати з обслуговування торгового рахунку, обліку операцій, а також за доступ до торгового терміналу. Хоча окремо ці витрати не є дуже істотними, загалом при частих транзакціях можна витратити чималу суму. З іншої сторони, інвестуючи у довгостроковому відношенні витрати можна істотно скоротити за рахунок невеликого числа операцій.

Ще одним неприємним моментом є оподаткування. Якщо самостійно інвестувати кошти на ринку цінних паперів, то за кожну операцію продажу цінних паперів фізична особа - інвестор має сплатити податок у розмірі 13%. При цьому податок стягується з різниці між сумою реалізації цінних паперів і фактично понесених витрат на їх придбання, куди входять сума купівлі цінних паперів, комісія брокеру та інші витрати на облік операцій.

А можна кошти віднести до ІСІ (інституту спільного інвестування – корпоративного інвестиційного фонду або пайового інвестиційного фонду). При цьому укладається договір на придбання цінних паперів ІСІ. ІСІ, у даному випадку, виступає у ролі певного стандартизованого інвестиційного портфеля, активи якого формуються шляхом об’єднання коштів певної кількості учасників. Грошові кошти учасників ІСІ інвестуються КУА у цінні папери, банківські депозити або ж в інші активи - нерухомість, корпоративні права і т.п.

Якщо всі описані вище варіанти вкладення капіталу були індивідуальними інвестиціями, то ІСІ є формою здійснення колективних інвестицій. Це означає, що активи, у які інвестовані кошти учасників, перебувають в колективній власності всіх учасників, а окремому інвестору належить лише певна частка у цьому сукупному капіталі. Ця частка, відповідно до поточної вартості чистих активів ІСІ, пропорційна кількості цінних паперів ІСІ, що належать кожному з учасників ІСІ. ІСІ привабливі для інвестора з кількох причин. По-перше, для інвестування в ІСІ не вимагається володіти професійними навичками, достатньо просто обрати фонд та КУА, що викликають довіру. Правда, щоб їх обрати, треба мати уявлення про те, що таке ІСІ, КУА і які вимоги висуваються до якості управління активами інвестиційних фондів.

Другою явною перевагою ІСІ можна назвати обмежений ризик, оскільки колективне інвестування підлягає жорсткому регулюванню збоку держави.

Третя перевага - це податковий режим. Учасники ІСІ хоч і сплачують податки, але вони це роблять один раз і тільки в момент реалізації цінних паперів ІСІ.

2. Що таке Інститути спільного інвестування?

Інститути спільного інвестування (ІСІ) – це інвестиційні фонди, які проводять діяльність із спільного інвестування – об’єднання (залучення) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість.

Перший інвестиційний фонд у світі було створено в серпні 1822 р. у Бельгії. Інвестиційні фонди починають швидко розвиватись лише після другої світової війни, поступово складаючи конкуренцію банкам та іншим фінансовим інститутам. Але найбільшого поширення інвестиційні фонди набули у Великобританії і США. На сьогодні більше половини американських домогосподарств є вкладниками в той чи інший інвестиційний фонд.

В Україні перші інвестиційні фонди з’явились порівняно недавно – у 1994 році і стали важливим механізмом започаткування в Україні процесу масової приватизації. Але тоді для класичного спільного інвестування вони ще не були готові. У класичному вигляді, з точки зору їхньої природи та функцій, інвестиційні фонди почали створюватись в нашій країні у 2003 році, після прийняття у 2001 році Верховною Радою України Закону „Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”.

Протягом останніх 5 років свого розвитку ринок вітчизняних інститутів спільного інвестування продемонстрував позитивну динаміку зростання та забезпечував інвесторам достатньо високий рівень інвестиційного доходу, який перевищував доходність банківських депозитів. На сьогодні загальний обсяг активів ІСІ перевищує 6 мілрд. грн. Таким чином, з’явилась нова для українського інвестора можливість вкладення своїх заощаджень з метою їхнього приросту, альтернативна звичним банківським депозитам.

В Україні до ІСІ відносяться пайові та корпоративні інвестиційні фонди. Пайові інвестиційні фонди (ПІФ) - це активи, які належать інвесторам на правах спільної часткової власності, та перебувають в управлінні компанії з управління активами (КУА) і враховуються окремо від результатів її господарської діяльності.

Пайовий інвестиційний фонд:

• Не є юридичною особою, створюється компанією з управління активами шляхом продажу (розміщення) інвесторам інвестиційних сертифікатів, випущених нею (КУА)
• При підписанні договорів купівлі або продажу активів фонду КУА діє від свого імені
• КУА веде облік результатів діяльності фонду окремо від власної господарської діяльності та інших ІСІ
• Мінімальний обсяг активів - 1 250 мінімальних заробітних плат, з 01.12.2006 р. - 500 000 грн.
• Корпоративні інвестиційні фонди (КІФ) - це ІСІ, які створюються у формі відкритого акціонерного товариства і проводять діяльність виключно зі спільного інвестування.

Корпоративний інвестиційний фонд:

• Є юридичною особою у формі відкритого акціонерного товариства (ВАТ)
• Статутний капітал фонду формується за рахунок грошових коштів, державних цінних паперів та цінних паперів інших емітентів, що допущені до торгів на фондовій біржі або торговельно-інформаційній системі та об’єктів нерухомості, збільшення статутного капіталу здійснюється виключно за рахунок грошових коштів
• Не менше 70% середньорічної вартості активів повинно інвестуватися у цінні папери
• Управління фондом (відповідно, його активами) здійснює КУА на підставі договору, органи управління фонду такі, як у ВАТ – загальні збори акціонерів та наглядова (спостережна) рада

Залежно від порядку здійснення діяльності ІСІ діляться на три типи:
Відкриті – якщо фонд або його КУА беруть на себе зобов’язання у будь-який час здійснювати на вимогу інвестора викуп цінних паперів, емітованих цим ІСІ (або його компанією з управління активами)
Інтервальні – якщо фонд або його КУА беруть на себе зобов’язання здійснювати викуп на вимогу інвестора цінних паперів, емітованих цим ІСІ (або його компанією з управління активами) протягом обумовленого у проспекті емісії строку, але не рідше одного разу на рік
Закриті – якщо фонд або його КУА не беруть на себе зобов’язання щодо викупу цінних паперів, емітованих цим ІСІ (або його компанією з управління активами) до моменту припинення цього фонду

ІСІ можуть бути строковими або безстроковими .
Строковий ІСІ – створюється на певний строк, зазначений у проспекті емісії цінних паперів цього ІСІ, після закінчення якого зазначений ІСІ припиняє свою діяльність.
Безстроковий ІСІ – створюється на невизначений строк.
ІСІ закритого типу може бути лише строковим.
ІСІ відкритого та інтервального типу – безстрокові.
Залежно від структури активів, ІСІ поділяються на два види:
Диверсифіковані ІСІ – інвестиційні фонди, активи яких відповідають вимогам щодо інвестування коштів у різні інструменти ринку капіталів, що встановлені Законом, і ці кошти можуть інвестуватись лише у цінні папери, на банківські депозити, а також, не більше як 5 % загальної вартості активів, у інші дозволені законодавством активи. Недиверсифіковані ІСІ – інвестиційні фонди, щодо яких не існує таких жорстких вимог стосовно диверсифікації їх активів, та які можуть здійснювати інвестиції у об’єкти нерухомості, у частки ТОВ тощо Відкриті та Інтервальні ІСІ – можуть бути лише диверсифікованими.
Закриті ІСІ – можуть бути як диверсифікованими, так і недиверсифікованими.
Існують ще венчурні інвестиційні фонди - це корпоративні або пайові недиверсифіковані інвестиційні фонди, активи яких більше, ніж на 50 % складаються з корпоративних прав і цінних паперів, які не котируються на фондових біржах, здійснюють виключно приватне розміщення емітованих ними цінних паперів і провадять досить ризиковану інвестиційну стратегію, зокрема, інвестиції у інноваційні проекти.
Фізичні особи не можуть бути учасникам венчурних КІФ та ПІФ, а також недиверсифікованих ПІФ.

3. Що засвідчують цінні папери інвестиційних фондів?

Цінні папери інвестиційного фонду засвідчують право їхнього власника на частку активів корпоративного інвестиційного фонду або пайового інвестиційного фонду.

Цінні папери інвестиційних фондів поділяються на два види, залежно від форми організації (створення) інвестиційних фондів:
Корпоративний інвестиційний фонд (КІФ) є емітентом простих іменних акцій. Акції КІФ, крім майнових прав, засвідчують право їхніх власників на участь в управлінні цим Фондом (КІФ – створюється у формі відкритого акціонерного товариства).
Пайовий інвестиційний фонд (ПІФ) – не є юридичною особою, створюється компанією з управління активами для залучення коштів з метою здійснення діяльності зі спільного інвестування. Тому емітентом цінних паперів, що засвідчують право власності на частку активів пайового інвестиційного фонду, є КУА такого фонду, а зазначені цінні папери називаються інвестиційними сертифікатами.
Акції та інвестиційні сертифікати інвестиційних фондів мають номінальну вартість. Кількість цінних паперів фонду, що належать одному учаснику, не обмежується. Власники акцій (інвестиційних сертифікатів) несуть ризики, пов'язані із зміною ринкової вартості активів корпоративного (пайового) інвестиційного фонду.
Цінні папери відкритих та інтервальних інвестиційних фондів підлягають викупу їхніми емітентами відповідно до особливостей цих типів ІСІ. У відкритому інвестиційному фонді інвестор має можливість придбати або продати цінні папери такого фонду у будь-який робочий день. В інтервальному інвестиційному фонді інвестор може купити або продати, належні йому цінні папери фонду, лише у певні строки - в так звані "періоди відкриття інтервалу". Інтервал відкривається не рідше одного разу на рік. Дати відкриття і закриття інтервалу фіксовані, вони зазначаються у Проспекті емісії цінних паперів фонду та у його Регламенті. Закриті інвестиційні фонди (або їх КУА) несуть зобов’язання щодо викупу цінних паперів таких ІСІ після завершення строку, на який були створені ці фонди.

Цінні папери:
- відкритих інвестиційних фондів – не підлягають вільному обігу на вторинному ринку цінних паперів (організованому чи неорганізованому). Дивіденди за такими цінними паперами не нараховуються і не сплачуються;
- інтервальних інвестиційних фондів – підлягають вільному обігу на вторинному ринку цінних паперів лише у періоди „закритого” стану фондів, що їх емітували. Дивіденди за такими цінними паперами не нараховуються і не сплачуються;
- закритих інвестиційних фондів – підлягають вільному обігу на вторинному ринку цінних паперів. Дивіденди за такими цінними паперами нараховуються, якщо це передбачено Проспектом їхньої емісії.

4. Що таке компанія по управлінню активами і які її функції?

Компанія з управління активами (КУА) - це юридична особа, яка здійснює професійну діяльність з управління активами інститутів спільного інвестування (ІСІ) на підставі ліцензії, яку видає Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Компанія з управління активами:
• здійснює створення ІСІ
• розміщує ц/п ІСІ; залучає агентів, які розміщують ц/п серед інвесторів
• управляє активами ІСІ, після того, як грошові кошти зайшли на рахунок ІСІ, КУА направляє їх на придбання активів для формування структури активів даного ІСІ, яка вказана в Інвестиційній декларації
• фахівці аналітичного відділу проводять аналіз ринку цінних паперів, нерухомості і ін. ринків, інструменти яких знаходяться в активах ІСІ
• фахівці інвестиційного відділу проводять пошук нових об'єктів для інвестицій
• фахівці фінансового департаменту проводять щоденну переоцінку активів, оформляють договори з придбання і продажу активів, готують звітність до державних органів, контролюючих роботу КУА
• здійснює поточну діяльність ІСІ

5. Хто здійснює контроль за діяльністю КУА?

Діяльність компанії з управління активами (КУА) здійснюється з дотриманням законодавчо визначених вимог та обмежень, у режимі системного державного нагляду, регулювання і контролю.

КУА може управляти ІСІ (пайовими та/або корпоративними інвестиційними фондами) тільки на підставі ліцензії на здійснення діяльності з управління активами інститутів спільного інвестування. КУА може поєднувати діяльність з управління активами ІСІ тільки з діяльністю з управління пенсійними активами недержавних пенсійних фондів (НПФ) і з адміністрування НПФ.

Щоб КУА не могла зловживати коштами інвесторів, запроваджено відокремлення управління коштами спільного інвестування від їх зберігання.

Зберігаються кошти інвесторів у банку, який виконує функції їх зберігача та контролює законність операцій з цими коштами. Це забезпечує відокремлення зберігання та обліку коштів інвестиційних фондів від майна самої КУА.

Для зберігання грошових коштів та здійснення розрахунків за операціями, пов'язаними з управлінням інвестиційним фондом, у зберігача відкривається окремий банківський рахунок, а для обліку прав власності на цінні папери, що перебувають у активах інвестиційного фонду, окремий рахунок у цінних паперах. Зберігач не має права розпоряджатись активами інвестиційного фонду, він забезпечує виконання операцій з активами ІСІ та контролює дотримання КУА, що управляє активами інвестиційного фонду, норм законодавства, регламенту та інвестиційної декларації інвестиційного фонду.

У випадку, якщо КУА дає зберігачу будь-яке розпорядження щодо операцій з активами фонду, що суперечить законодавству, то зберігач не має права виконувати таке доручення. Він повинен діяти виключно на користь інвесторів. Якщо зберігач виявляє порушення з боку КУА, то він зобов'язаний повідомити про це Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку.

Але на цьому контроль за діяльністю КУА не закінчується. Щорічно КУА повинна проходити аудиторську перевірку. Аудиторській перевірці підлягають бухоблік, ведення обліку і складання звітності щодо активів інвестиційних фондів, якими управляє КУА, перевіряється також склад і структура активів ІСІ тощо. Завдяки такій організації роботи КУА та ІСІ гроші інвесторів захищаються від їх не цільового використання. Це дозволяє також захистити активи ІСІ від проблем, пов’язаних з фінансовим становищем самої КУА. Тому, навіть банкрутство КУА (як господарюючого суб’єкта) не є загрозою для активів ІСІ (активи ІСІ можуть бути передані в управління іншій КУА). Крім того, на активи як корпоративного, так і пайового фонду не розповсюджуються вимоги та зобов’язання КУА.

Основними органами, які здійснюють контроль діяльності КУА з боку інвесторів, є Наглядова рада ІСІ, а також збори акціонерів (для корпоративного інвестиційного фонду). Наглядова рада формується з інвесторів, які придбали цінні папери ІСІ. Зокрема, до компетенції цих органів належать такі питання, як підписання і розірвання договору з КУА (затвердження відповідних рішень та договорів); затвердження укладених КУА договорів щодо активів ІСІ, сума яких перевищує встановлену в регламенті ІСІ мінімальну вартість.

Контроль з боку держави здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР): 1) КУА надає до ДКЦПФР щоденні, квартальні і річні звіти про діяльність ІСІ; 2) ДКЦПФР проводить перевірку роботи КУА, а у разі виявлення порушень, застосовує до КУА передбачені законодавством заходи впливу.

Крім того, контроль за діяльністю КУА здійснює Зберігач (юридична особа, що має відповідну ліцензію, видану ДКЦПФР – як правило, це банк). Зберігач:
- здійснює контроль за відповідністю операцій з випуску, продажу, викупу та анулюванню цінних паперів ІСІ регламенту, проспекту емісії цінних паперів ІСІ та діючому законодавству
- здійснює контроль за діяльністю КУА стосовно порядку розрахунку вартості чистих аткивів ІСІ, розміщення та викупу цінних паперів ІСІ, напрямів використання прибутків, отриманих на активи ІСІ
- один раз на квартал перевіряє правильність розрахунку вартості чистих активів ІСІ, виконаних КУА
- контролює проведення розрахунків за операціями з активами ІСІ і рух цінних паперів, які належать до активів ІСІ
- інформує ДКЦПФР про будь-які дії КУА, що не відповідають проспекту емісії цінних паперів ІСІ або порушують регламент ІСІ, закон чи нормативно-правові акти Комісії
- може вимагати скликання позачергових зборів акціонерів корпоративного інвестиційного фонду

Регулювання діяльності КУА відбувається також в рамках її членства у саморегулівній організації професійних учасників ринку цінних паперів (для КУА такою організацією є Українська асоціація інвестиційного бізнесу – УАІБ).

6. Куди вкладаються гроші інвесторів?

Активи, у які вкладаються (інвестуються) гроші інвесторів корпоративного або пайового інвестиційного фонду, значною мірою залежать від виду та типу фонду. Відповідно до Закону України „Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)” інвестиційні фонди відкритого та інтервального типу можуть бути лише диверсифікованими (вид фонду).

Згідно із Законом фізичні особи не можуть бути учасниками пайових недиверсифікованих та венчурних інвестиційних фондів, інвестиції яких можуть бути надмірно ризиковими.

Для кожного типу і виду інвестиційних фондів визначено, в які активи можуть бути вкладені кошти інвесторів і в яких співвідношеннях, а в які активи заборонено інвестувати. Ці особливості закріплені у положеннях Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) про склад і структуру активів інвестиційних фондів.

Перелік об'єктів інвестування і вимоги до структури активів конкретного інвестиційного фонду містяться в інвестиційній декларації фонду. Компанія з управління активами, що здійснює управління відповідним інвестиційним фондом, не має права купувати за рахунок коштів такого фонду активи, не передбачені інвестиційною декларацією цього фонду.

Інструменти, які формують активи ІСІ:
• акції і облігації, українських емітентів
• акції і облігації, іноземних емітентів
• для підтримання ліквідності ІСІ, частина активів може знаходитись у грошових коштах на депозитних рахунках у банках (в т.ч. у іноземних валютах) та у депозитних сертифікатах банків
• також у активах деяких ІСІ можуть бути об'єкти нерухомості і корпоративні права.

7. Які механізми застосовуються, щоб захистити кошти учасників інвестиційних фондів?

Принцип роботи інвестиційних фондів побудований таким чином, що на сьогоднішній день це, мабуть, найефективніший спосіб зниження ризику приватних інвесторів. Зниження ризику при інвестуванні до інвестиційних фондів відбувається завдяки тому, що:

По-перше, захист прав інвесторів забезпечений організаційною структурою системи управління інвестиційним фондом, а також контролем з боку держави. Функції управління, зберігання і обліку прав власності на цінні папери фонду розділені між незалежними один від одного структурами – компанією з управління активами, зберігачем і реєстратором. Подібна схема не дозволить КУА вивести активи з фонду без дозволу зберігача. Діяльність вищеперелічених організацій, обслуговуючих інвестиційні фонди, також ліцензується і регулюється Державною комісією з цінних папері та фондового ринку.

По-друге, інвестору надається можливість регулярного доступу до інформації про роботу фонду та КУА, а також про вартість і структуру активів інвестиційного фонду, здійснюється професійне управління активами, проводиться широка диверсифікація портфеля.

По-третє, є можливість продати належні інвестору цінні папери інвестиційного фонду і отримати гроші у будь-який момент часу (для відкритих фондів). Відповідно до законодавства КУА зобов’язана викупити цінні папери фонду за поточною вартістю, тому неможлива ситуація, коли клієнту відмовляють у виплаті грошей.

Цінні папери інтервальних інвестиційних фондів можна пред’явити до викупу в обумовлені в регламентах фондів інтервали часу.

Найризикованішими для фізичних осіб – інвесторів є вкладення у закриті інвестиційні фонди, тому законодавством заборонено участь таких осіб у венчурних та закритих пайових недиверсифікованих фондах.

8. Які витрати здійснюються за рахунок учасників інвестиційного фонду?

Для відшкодування витрат, пов'язаних з придбанням і продажем цінних паперів ІСІ, проспектом емісії інвестиційного фонду може бути передбачено включення суми комісійної винагороди агента до розрахункової вартості цінних паперів ІСІ при їхньому розміщенні (або вирахуванні відповідних витрат при викупі цінних паперів ІСІ).

За рахунок коштів, що входять до складу активів інвестиційного фонду, виплачуються винагорода КУА, сплачуються послуги зберігача, реєстратора, оцінювача майна і аудитора, а також інші витрати, пов'язані з управлінням фондом. Їх загальна сума не повинна перевищувати 10% від середньорічної вартості чистих активів інвестиційного фонду. Фактично це теж витрати учасників, але вони вже враховані у розрахунковій вартості цінних паперів ІСІ, за якою цінні папери розміщуються та викуповуються, тобто є опосередкованими.

Інвестор зобов'язаний сплатити податок з отриманого доходу, який виникає виключно у момент продажу належних йому цінних паперів ІСІ.

Оподатковувана база, з якої обчислюється податок, визначається як різниця між сумою, отриманою внаслідок продажу цінних паперів ІСІ, і сумою витрат на придбання цих цінних паперів.

Що є доходом учасника інвестиційного фонду?
Доход інвестора (учасника інвестиційного фонду) складається з приросту вартості належних йому цінних паперів ІСІ та/або дивідендів, що нараховуються за цінними паперами ІСІ.

Вартість цінних паперів ІСІ визначається виходячи з поточної вартості чистих активів (ВЧА) фонду шляхом ділення ВЧА на кількість цінних паперів відповідного фонду, що перебувають в обігу.

Вартість чистих активів - це різниця між активами і поточними пасивами (зобов’язаннями) фонду. Активи ІСІ - це майно (цінні папери, депозити, грошові кошти тощо), а пасиви - кредиторська заборгованість і резерви майбутніх витрат і платежів.

Інвесторам відкритих та інтервальних інвестиційних фондів доходи у вигляді дивідендів не нараховуються і не виплачуються. Учасники такого фонду одержують інвестиційний доход тільки при викупі компанією з управління активами інвестиційного фонду належних їм цінних паперів фонду за ціною, що розраховується виходячи з вартості чистих активів фонду.

Вартість цінних паперів ІСІ з часом може як збільшуватись, так і зменшуватись, оскільки змінюється ринкова вартість цінних паперів і інших активів, у які інвестовано кошти ІСІ. Тому, учасники інвестиційних фондів несуть ризик збитків, пов'язаних із зміною вартості активів інвестиційного фонду. Прибутковість фонду не гарантується ні державою, ні компанією з управління активами. Компанія з управління активами також не має права надавати будь-які гарантії щодо рівня майбутньої доходності інвестицій, здійснених за рахунок активів ІСІ.

Розрахункова вартість цінного паперу відкритого ІСІ визначається і оприлюднюється компанією з управління активами щодня. Розрахункова вартість цінного паперу інтервального ІСІ визначається компанією з управління активами на день прийому заявки на продаж або купівлю цінних паперів фонду кварталу.

Якщо ринкова вартість цінних паперів або інших активів ІСІ зростає, то зростає і вартість цінних паперів ІСІ і навпаки, якщо ринкова вартість цінних паперів або інших активів ІСІ зменшується, то падає і вартість його цінних паперів.

Вартість чистих активів інвестиційного фонду змінюється і за рахунок купівлі або продажу цінних паперів ІСІ інвесторами, проте це не впливає на ціну цінних паперів ІСІ, оскільки змінюється кількість цінних паперів ІСІ у обігу.

9. Яке оподаткування існує у сфері спільного інвестування?

Оподаткування є важливим чинником при виборі інституту спільного інвестування (ІСІ) як способу вкладення коштів, оскільки воно впливає на остаточну суму доходу, яку одержує інвестор.

Умови оподаткування у сфері спільного інвестування визначаються податковим законодавством України, зокрема законами України „Про оподаткування прибутку підприємств” та „Про податок з доходів фізичних осіб”.

Слід враховувати, що поки кошти інвесторів знаходяться у інвестиційному фонді - вони не оподатковуються. Оподатковується дохід інвесторів, який вони одержують у разі:
• продажу цінних паперів ІСІ третій особі;
• викупу у інвесторів компанією з управління активами ІСІ цінних паперів, випущених ІСІ або його КУА (наприклад, при викупі цінних паперів ІСІ при ліквідації фонду; за заявою інвестора в будь-який день – для відкритих фондів, та у визначені проспектом емісії цінних паперів дати – для інтервальних фондів);
• виплати дивідендів інвестиційним фондом, якщо це передбачено проспектом емісії цінних паперів ІСІ.

У разі продажу інвестором цінних паперів ІСІ оподатковується різниця між ціною їх придбання і ціною продажу. У разі отримання дивідендного доходу - оподатковується сума дивідендів, отримана інвестором.

Ставка податку і порядок оподаткування відрізняються залежно від того, ким є інвестор – фізичною чи юридичною особою, і в якому з вищеперелічених випадків він отримав інвестиційний дохід. У випадку якщо інвестор – юридична особа, його дохід від інвестицій до фонду оподатковується за ставкою 25%.

Інвестиційний дохід, отриманий інвестором – фізичною особою у разі викупу інститутом спільного інвестування (КУА інституту спільного інвестування) цінних паперів ІСІ оподатковується за ставкою 13%( 01.01.2007 р. – 15%). Дохід, отриманий у вигляді дивідендів за цінними паперами ІСІ оподатковується за ставкою 5%.

Відповідно до п. 4.2.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" кошти, залучені від інвесторів ІСІ, доходи від операцій з активами ІСІ або доходи, нараховані за активами ІСІ, не включаються до складу оподатковуваного доходу. Таким чином, володіючи цінними паперами ІСІ, Ви не платите податки до моменту реалізації цих цінних паперів або до моменту виплати дивідендів за цінними паперами ІСІ. У разі ж безпосереднього володіння цінними паперами або нерухомістю доходи від операцій з цими активами або доходи, нараховані за цими активи (відсотки, дивіденди, орендна плата), потрапляють в оподатковуваний дохід.

Як бачимо, інвестування у цінні папери ІСІ має ряд податкових переваг у порівнянні з безпосередніми інвестиціями у цінні папери або об'єкти нерухомості.

При виплаті дивідендів емітентом на користь ІСІ, емітент не сплачує авансовий внесок, передбачений Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств". Таким чином, для емітента знижуються витрати у момент виплати дивідендів.

10. Як стати учасником інвестиційного фонду?

Продаж і викуп цінних паперів ІСІ проводить компанія з управління активами (КУА) такого ІСІ та/або агенти. Агентами можуть бути тільки юридичні особи - професійні учасники ринку цінних паперів, що мають ліцензію на здійснення брокерської діяльності.

Продаж цінних паперів ІСІ здійснюється на підставі заявок на придбання цінних паперів і договору купівлі - продажу. Вимоги щодо викупу цінних паперів ІСІ також подаються у формі заявок на викуп таких цінних паперів. В заявці інвестор зазначає, яку кількість цінних паперів ІСІ, він купує (продає), за якою ціною, і на яку суму.

Прийом заявок на придбання та викуп (обмін) цінних паперів відкритого ІСІ здійснюється щоденно (у робочі дні). А прийом заявок на придбання та викуп (обмін) цінних паперів інтервального ІСІ здійснюється протягом терміну, визначуваного проспектом емісії цінних паперів ІСІ. ПІДІФ «Прем’єр Фонд Дохід та Зростання» здійснює розміщення інвестиційних сертифікатів щодня, а викуп – з 10 по 15 число кожного лютого, травня, серпня та листопада. Заявки на придбання та викуп (обмін) цінних паперів подаються агентам з викупу та розміщенню цінних паперів фонду.

Якщо цінні папери ІСІ випущені у бездокументарній формі, то право власності на такі цінні папери підтверджується видачею виписки зберігача цінних паперів, у якого інвестор відкрив рахунок у цінних паперах.

Розрахунки за цінними паперами ІСІ, пред’явленими до викупу, здійснюється в строк не більше 7 днів з дня прийому заявки на викуп таких цінних паперів.

Практично в кожному інвестиційному фонді визначена мінімальна сума, яку може вкласти інвестор.

Докладну інформацію, про те, як стати інвестором Прем’єр фондів Foyil можна отримати на сайті нашої компанії www.foyil.com.ua у розділі Стати клієнтом.

11. В які активи КУА вкладає кошти Фонду?

Згідно з Законом України «Про інститути спільного інвестування ( пайові та корпоративні фонди)», «Прем’єр Фонд Дохід та Зростання» є диверсифікованим, що свідчить про те, що гроші фонду вкладаються у різноманітні активи, згідно із Законом України. Оскільки в Фонді працюють професіонали, то можна впевнено казати про те, що вони, безумовно, грамотно та професійно, спираючись на свій багаторічний досвід роботи в сфері інвестування, формують інвестиційний портфель. Більш детально, в які саме активи Фонд вкладає свої кошти, Ви зможете дізнатися звернувшись до Інвестиційної декларації.

12. Чи гарантує КУА дохідність вкладень?

Компанія з управління активами не має права надавати будь-які гарантії стосовно дохідності вкладень, згідно з Законом України «Про інститути спільного інвестування ( пайові та корпоративні фонди)»

13. Яку комісію треба сплатити за вхід/вихід з фонду? ( Фонд «Прем’єр Фонд Дохід та Зростання».)

Витрати за придбання/погашення ІС «Прем’єр Фонд Дохід та Зростання» становлять:
1. 0,9% комісія Агента при сумі інвестування до 100 000 грн., 0,5% комісія Агента при сумі інвестування від 100 000 грн.;
2. відкриття рахунку у цінних паперах у Зберігача (у відповідності з тарифами Зберігача);
3. зарахування/списання ІС Фонда на рахунок/з рахунку у цінних парерах (у відповідності з тарифами Зберігача).