По-перше. За розрахунками Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ, сьогодні на кожну тисячу працюючого населення припадає 642 пенсіонера, а на кожну тисячу платників внесків – 886 пенсіонерів. У 2003 році населення старше 60-ти років складало приблизно 10 % населення світу (в індустріально розвинутих країнах - 15%). До 2050 року їх частка може збільшитися до 20%. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров‘я, протягом усієї історії людства частка осіб віком понад 65 років не перевищувала 2-3% від чисельності населення. Ці фактори впливають на створення дефіциту у бюджеті Державного Пенсійного фонду. У 2005 році дефіцит перевищував 14,7 млрд. гривень, в 2006-м - 7 млрд. гривень.

По-друге. Як наслідок перелічених вище факторів, державні пенсії сьогодні – мізерні. Пенсія в Україні на цей час складає близько 40% від середньої заробітної плати. Погіршення демографічної ситуації у найближчі 10-15 років призведе до того, що солідарна система буде спроможна забезпечити пенсію на рівні не більшому ніж 35% зарплати. За оцінками Міністерства праці та соціальної політики, у випадку залишення існуючої системи пенсійного забезпечення та роботи Пенсійного фонду без змін, співвідношення середньої пенсії та середньої заробітної плати зменшиться до рівня 23,6%.

По-третє. Психологічний фактор: чи згодна жінка у 55 років, що виходить на пенсію, витрачати у двічі менше ніж місяць тому? А чоловік у 60 років? Отож, самостійно забезпечити своє майбутнє – обов‘язок будь-якої людини.